паперів не може одержати торговець цінними паперами, який безпосередньо або
побічно володіє майном іншого торговця цінними паперами вартістю понад 10
відсотків статутного фонду, в тому числі безпосередньо — вартістю понад 5
відсотків статутного фонду іншого торговця.
Торговець цінними паперами, який має дозвіл на здійснення будь-якого виду
діяльності по випуску та обігу цінних паперів, не може безпосередньо або
побічно володіти майном іншого торговця цінними паперами вартістю понад 10
Якщо частка юридичної особи, яка не має дозволу на здійснення діяльності
по обігу цінних паперів, або громадянина в статутному фонді кількох
торговців цінними паперами перевищує 5 відсотків по кожному торговцю, то
останні не можуть здійснювати торгівлю цінними паперами один з одним.
Особливості здійснення торговцями операцій з цінними паперами визначаються
Правилами здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної
діяльності по Цінних паперах, затвердженими наказом Державної комісії з
Цінних паперів та фондового ринку від 23 грудня 1996 р, Правила дають більш
детальне визначення комісійної та комерційної діяльності по цінних паперах.
Зокрема, комісійною діяльністю по цінних паперах (брокерською діяльністю)
визнається здійснення цивільно-правових угод щодо цінних паперів, які
передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на
підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів.
Комерційною діяльністю по цінних паперах (дилерською діяльністю) визнається
здійснення цивільно-правових угод щодо цінних паперів, які передбачають
оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику від свого імені та
за свій рахунок з метою перепродажу третім особам, крім випадків,
передбачених законодавством.
Усі торговці цінними паперами зобов'язані дотримуватись певних правил при
здійсненні діяльності по цінних паперах.
При виконанні операцій з цінними паперами під час здійснення комісійної
діяльності за договорами з клієнтами торговці зобов'язані, насамперед:
діяти в інтересах клієнта (домагатися найкращого виконання замовлень
клієнта, враховуючи умови, зазначені в договорі, кон'юнктуру ринку цінних
паперів, умови здійснення розрахунково-клірингових операцій та надання
депозитарних послуг, ризик вибору контрагента та інші фактори ризику);
попереджати клієнтів (крім випадків володіння інформацією, що становить
комерційну таємницю) про ризики конкретної угоди з цінними паперами;
узгоджувати з клієнтом рівень можливого ризику щодо виконання операцій
купівлі-продажу або обміну цінних паперів, у тому числі щодо ліквідності
цінних паперів, що придбаватимуться;
надавати клієнту інформацію щодо курсів цінних паперів;
виконувати договори та замовлення клієнтів у порядку їх надходження, якщо
інше не передбачено договором;
у першу чергу виконувати операції з цінними паперами за договорами та
замовленнями клієнтів, а потім власні операції з такими ж цінними паперами;
у разі наявності у торговця зацікавленості, яка перешкоджає йому виконати
замовлення клієнта на найбільш вигідних умовах, торговець цінними паперами
зобов'язаний негайно повідомити про це клієнта. Якщо в результаті
невиконання торговцем обов'язків, зазначених у цьому пункті, заподіяно
збитків клієнту, торговець зобов'язаний відшкодувати клієнту збитки за свій
рахунок згідно з чинним законодавством.
На наступний робочий день після проведення операцій з цінними паперами на
виконання договору або замовлення клієнта торговець зобов'язаний повідомити
клієнта про здійснення операцій з цінними паперами письмово, а в разі, якщо
це передбачено договором, також й іншим способом:
про розмір винагороди, отримуваної від клієнта при здійсненні угоди;
про вартість розрахунково-клірингових та інших послуг, пов'язаних з
обслуговуванням договорів клієнта, оплата яких здійснюється за рахунок
клієнта;
про розмір прямих і непрямих винагород, комісійних та заохочень у грошовій
або іншій формі, одержуваних від інших фізичних або юридичних осіб у
зв'язку з виконанням операції, що є предметом договору між торговцем та
клієнтом;
про ціну купівлі чи продажу цінних паперів;
про те, чи були цінні папери, придбані для клієнта, у власності торговця.
Законодавством України встановлені також певні обмеження щодо діяльності
торговців цінними паперами. Так, відповідно до ст. 28 Закону України "Про
цінні папери і фондову біржу" торговець цінними паперами не може
здійснювати торгівлю:
а) цінними паперами власного випуску;
б) акціями того емітента, в якого він безпосередньо або побічно володіє
майном у розмірі понад 5 відсотків статутного фонду.
Відповідно до цієї статті безпосереднім володінням майна визнається
володіння часткою у статутному фонді будь-якого товариства, побічним
володінням — володіння часткою у статутному фонді такого товариства, яке є
учасником в іншому товаристві.
діяльності по цінних паперах торговцям заборонено:
розголошувати комерційну таємницю клієнтів, за винятком випадків надання
такої інформації на вимогу уповноваженим державних органів відповідно до
чинного законодавства;
давати клієнтам беззастережні запевнення в отриманні до ходу по цінних
паперах (чи його певного розміру) або з відсутності збитків від
інвестування в цінні папери, робити заяви, які можуть бути розцінені як
гарантії зазначеного;
при виконанні договору на обслуговування здійснювати операції за рахунок та
в інтересах клієнта без його письмового замовлення;
використовувати грошові кошти й цінні папери клієнтів для здійснення
власних операцій;
здійснювати операції з цінними паперами клієнтів не в інтересах клієнта, а
виключно з метою отримання винагороди;
задовольняти вимоги кредиторів за рахунок цінних паперів і грошових коштів,
що належать клієнтам;
передовіряти виконання замовлень третім особам, якщо це не передбачено
договором з клієнтом;
здійснювати комісійну та комерційну діяльність по цінних паперах, щодо яких
не зареєстрована інформація про випуск та/або не здійснена реєстрація
випуску в порядку, визначеному чинним законодавством;
здійснювати обмін одних цінних паперів на інші, якщо в обміні задіяні цінні
папери, емітентом яких є торговець або його афілійовані особи;
забезпечувати касове обслуговування клієнтів, крім випадків здійснення
касового обслуговування банком-торговцем;
надавати фінансові послуги і залучати кошти й майно фізичних та юридичних
осіб, якщо це не пов'язано із здійсненням комісійної діяльності.
Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" встановлені також вимоги
щодо ліквідності торговців цінними паперами. Так, відповідно до ст. 30
Закону, вартість угод, укладених торговцем цінними паперами з іншими
торговцями цінними паперами, але не виконаних у даний момент (відкриті
позиції), не може перевищувати п'ятикратного розміру власного статутного
фонду торговця цінними паперами.
Якщо діяльність по випуску цінних паперів здійснюється одночасно з
комерційною або комісійною діяльністю по цінних паперах, вартість угод,
укладених торговцем цінними паперами з іншими торговцями цінними паперами,
але не виконаних на даний момент (відкриті позиції), не може перевищувати
десятикратного розміру власного статутного фонду торговця цінними паперами.
Продажна або номінальна ціна цінних паперів, що є у власності (резерв)
торговця цінними паперами, який критих позицій, разом узятих, одночасно не
можуть перевищувати п'ятнадцятикратного розміру статутного фонду торговця
цінними паперами. Обчислення слід провадити виходячи з найвищої продажної
ціни або номінальної ціни.
Серед торговців цінними паперами, враховуючи особливості їх діяльності на
фондовому ринку, можна виділити інвестиційні компанії, тобто торговців
цінними паперами, які, поряд з іншими видами діяльності з цінними паперами,
можуть залучати кошти для спільного інвестування шляхом емісії цінних
паперів та їх розміщення, а також торговців, які здійснюють виключно
діяльність по випуску та обігу цінних
паперів.
Правові засади створення та функціонування інвестиційних компаній в Україні
визначені Указом Президента України від 19 лютого 1994 р. № 55 "Про
інвестиційні фонди та інвестиційні компанії", яким було затверджено
Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії (далі —
Положення).
Відповідно до п. 18 Положення, інвестиційна компанія створюється у формі
акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю в
порядку, встановленому для
цих товариств.
Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії спрямоване,
насамперед, на врегулювання діяльності інвестиційної компанії щодо
створення взаємного фонду та умов і порядку здійснення нею спільного
інвестування.
Інша діяльність інвестиційної компанії, пов'язана з операціями з цінними
паперами, здійснюється нею у відповідності до законодавства України, яке
регулює діяльність торговців цінними паперами.
Таким чином, у діяльності інвестиційної компанії на фондовому ринку можна
виділити два основні напрямки:
1) діяльність безпосередньо як торговця цінними паперами;
2) діяльність по спільному інвестуванню.
Пріоритетною все-таки вважається діяльність інвестиційної компанії як
торговця цінними паперами, оскільки спільне інвестування не є обов'язковим
і може здійснюватись компанією лише за її бажанням.
Комерційна та комісійна діяльність з цінними паперами є сьогодні основним
джерелом доходів інвестиційної компанії. Важливе місце у послугах
інвестиційних компаній займає інутий ринок цінних паперів передбачає й
управління інвестиційними компаніями портфелями цінних паперів таких
інституційних інвесторів, як страхові компанії та пенсійні фонди. Крім
того, до професійних послуг цього торговця цінними паперами щодо управління
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30
