Під час аналізу підручника ми помітили, що інколи під заголовком рубрики «Комунікативний практикум» подано завдання з пунктуації [18, с. 40], які для неї зовсім не притаманні. Взагалі, названа рубрика – це один із найкращих різновидів завдань у підручнику. Вона передбачає ситуативні та ігрові завдання, які цікаві для учнів. Усі завдання пов’язані з темою, яка вивчається, але водночас потребують широкого кругозору. Учні вчаться будувати зв’язні висловлювання, виступати перед публікою, а основне – вони мають змогу використати все вивчене на практиці. Наприклад, запропоновано таке завдання: «Уявіть, що вас з однокласниками обрали делегатами на науково-практичну конференцію «Ремесла та промисли українців: минувшина та сучасність». Складіть діалог, використовуючи інформацію, одержану на уроці, про ремесла та промисли в Україні. Вживайте цитати». Важливо сказати, що це завдання цілком реально виконати на уроці, оскільки попередньо подана гарна пізнавальна розповідь про ремесла України. Учням не потрібно користуватися додатковими джерелами. А з іншого боку, вчитель, готуючись до уроку, може запропонувати дітям це завдання підготувати вдома, й провести урок з застосуванням інноваційних методів навчання.
Та все-таки інколи хороші завдання цієї рубрики розміщені невдало. Ось наприклад, у розділі «Складне речення» на першому вступному уроці дітям запропоновано завдання: «Розгляньте репродукцію картини Опанаса Сластіона «Проводи на Січ». Які народнопісенні образи використав художник? Складіть план твору-опису за картиною і напишіть твір, використовуючи складні речення. Назвіть їх ознаки та способи зв’язку між частинами». У цілому завдання ніби дуже хороше, у дітей розвивається уява, зв’язне мовлення, творчість. Однак варто пригадати, що це лише перше вступне заняття й учням не під силу відразу писати твір, використовуючи складні речення, і не маючи ніякого теоретичного підґрунтя пояснювати зв'язок між ними.
Щоб навчитися самостійно засвоювати новий матеріал, учням пропонують використовувати схеми, таблиці, проблемні питання, об’єднані рубрикою «Мовознавче дослідження». Але значну частину завдань, що знаходимо під заголовком цієї рубрики, варто застосовувати до «Пунктуаційного практикуму», оскільки вони передбачали трансформацію простих речень в складні, пояснення розділових знаків. Схеми й таблиці ж виправдали очікування: вони вносили ясність у навчальний матеріал [18, с. 98,108]. Та на жаль уведені в параграфи не систематично, а вибірково. На превеликий подив такого ж роду схеми подано й у рубриці «Слово – диво» [18, с. 178], яка мала зовсім інше призначення і покликана, за словами авторів, «прилучити дітей до творення поетичного образу». Надзвичайно корисні алгоритми, які стануть у пригоді учням і в 10–11 класах, наприклад «Алгоритм синтаксичного розбору безсполучникового складного речення», представлені в рубриці «Мовознавче дослідження», яка зовсім їх не передбачала.
Виявити здібності учнів, розвивати в них фантазію покликана рубрика «Краса врятує світ», у якій подано галерею художніх полотен живописців-класиків та наших сучасників.
Тексти в рубриках «Видатні українці», «Пізнай себе і світ» наповнені цікавою інформацією. Вони дають змогу учням збільшити свій світогляд і водночас вміщують завдання відповідно до теми: визначити стилістичну роль складнопідрядних речень, виписати складні речення й накреслити до них схеми. Завдання ніби завуальовані, і при правильному керівництві вчителя учні не будуть задумуватися, що виконують рутинну роботу, виписуючи речення.
Проблема сучасної молоді полягає у відсутності культури спілкування. Ми впевнені, що це відбувається не внаслідок небажання дітей виконувати ті чи інші норми етикету, а внаслідок незнання елементарних правил. Рубрики «Культура мовлення» та «Антисуржик» покликані виховувати в сучасних школярів пошану до старших, грамотність у складанні офіційних документів, на елементарному рівні (заява та автобіографія – с. 256, 290), а також викорінювати слова-паразити з мовлення дев’ятикласників.
Щоб розширити коло захоплень і зацікавити учнів україномовною літературою, авторами підручника була введена рубрика «Читайте українською!». Вона розміщена в кінці кожного параграфа, тексти різноманітні: уривки з історичних повістей [18, с. 34], фантастичних романів [18, с. 90], науково-фантастичних романів [18, с. 299], нариси про видатних людей [18, с. 127].
Рубрика «Мудрість народна» знайомить дітей з українськими приказками та прислів’ями, пропонує учням використовувати їх у побудові висловлювань [18, с. 178].
Кожна з проаналізованих рубрик вимагає від учнів зосередженості творчості та практичного досвіду. Та одним із найбільших недоліків є те, що розміщені вони хаотично, безсистемно, інколи в межах одного параграфа знаходимо одну і ту ж рубрику двічі або й тричі [18, с. 50–53].
Вибір виду ілюстрацій залежить від мети, яку ставить перед собою автор.
Можна сформулювати такі загальні рекомендації авторам з ілюстрування навчальних книг:
– ілюстрації використовують лише у тих випадках, коли вони розкривають, пояснюють або доповнюють інформацію, що міститься в книзі. Їхня наявність дозволяє авторам чіткіше, точніше та образніше передати програмні матеріали, що викладаються;
– вигляд ілюстрацій має відповідати ступеню підготовленості учнів;
– під час підготовки ілюстрацій слід враховувати можливості відтворення їх типографією та інші фактори. Ось чому на цьому етапі важливою є спільна робота автора, редактора та верстальника;
– ілюстрації у вигляді схем не повинні повторювати матеріалу основного тексту або містити зайву інформацію, що відволікає читача від засвоєння теми;
– однотипні ілюстрації в підручнику мають бути виконані в одній техніці;
– у статистичних даних доцільно використовувати графіки та діаграми, які є ефективним засобом передачі інформації між величинами та явищами, що вивчаються;
– доцільно використовувати кольорові ілюстрації, які не тільки збагачують інформацію, а й акцентують увагу читачів на основних ідеях ілюстрованого матеріалу.
В аналізованому підручнику більшість ілюстрацій пов’язані з вправами, біля яких розташовані. Недотримана ця вимога на с. 139 №173, малюнок не лише не пов'язаний з текстом, а ще й не якісно оформлений – не чіткий, розмиті контури. Порушена одна з вимог, яка висувається до наочності в підручниках для середньої загальноосвітньої школи.
Основна частина ілюстрацій, що використані, доповнює завдання. Наприклад, до тексту «Пояснення тризуба» [18, с. 103] учням із пізнавальною метою запропоновано розглянути зображення тризуба на монетах часів Київської Русі; до твору «Блиск і вбогість легендарної Качанівки» [18, с. 185] додано зображення дворянської садиби в с. Качанівка, що допомагає учням зрозуміти описи, подані в тексті. Інший різновид ілюстрацій у підручнику об’єднано в рубриці «Краса врятує світ», де вміщені репродукції картин художників-класиків і сучасних майстрів пензля. Учням подано такі завдання: «Розгляньте репродукцію картини Юрія Камишного «Кожному мила своя сторона». Підготуйте опис картини з елементами роздуму, увівши до нього складнопідрядні речення різних видів» [18, с. 124]; «Розгляньте репродукцію картину Фотія Красицького «Гість із Запорожжя». Пофантазуйте, про що могли розмовляти персонажі картини. Опишіть зображену ситуацію, використовуючи складносурядні речення» [18, с. 80]. Як бачимо, ілюстрації в підручнику з української мови виправдані. Вони не лише дають учням нові знання, а й допомагають використати на практиці набуті.
Зміст – це пошуковий компонент апарату повідомлення, перелік наведених у книзі заголовків рубрик [10, с. 501]. Заголовки змісту точно повторюють заголовки в тексті. Скорочувати заголовки в змісті або давати їх в іншій редакції порівняно із заголовками в тексті не дозволяється. Авторами аналізованого підручника вимога дотримана. Позначення ступенів прийнятої рубрикації («частина», «розділ», «параграф» та їхні порядкові номери) написані в один рядок з відповідними заголовками і відділяються від них крапкою. Усі заголовки в змісті починаються з прописної літери, крапка в кінці заголовка не ставиться. Останні слова кожного заголовка з’єднані крапками з відповідним номером сторінки в правому стовпчику змісту.
Для зручності користування виданням зміст варто перенести на початок і помісти перед передмовою.
Зі змістом книги тісно пов’язана рубрикація. Рубрика – це позначення окремої частини матеріалу, а рубрикація включає систему рубрик підручника. Основою рубрикації є заголовки [7, с. 8].
В аналізованому підручнику заголовки виділені білими буквами на блакитному тлі.
Вступ (передмова) у навчальній книзі відповідає таким основним вимогам: характеризує роль та значення дисципліни; показує місце дисципліни (її частини) серед інших дисциплін, містить формулювання основних завдань, що ставляться перед учнями під час вивчення навчальної дисципліни.
Для позначення структурних елементів підручника використані спеціальні знаки й зображення, які мають назву сигнали-символи. Згідно поділу вчених можемо виділити в нашому підручнику такі: геометричні, буквені, знаки, рисунки, позначки у вигляді смуги на полях [7, с. 8].
У підручнику в кінці кожного розділу вміщено списки не то використаної, не то рекомендованої літератури під заголовком «Бібліографічне бюро». У передмові, де пояснені всі структурні елементи, його немає, тому учням та й учителям і батькам важко зорієнтуватися в призначенні.
Вказівники та колонтитули в підручнику не вміщені.
Аналіз позатекстових та текстових компонентів підручника дає змогу зробити висновок про те, що змістова частина підручника потребує доопрацювання, наповнення сучасним цікавим матеріалом, якісними схемами, ілюстраціями, які нестимуть додаткову корисну інформацію, залучення засобів організації пізнавальної і творчої діяльності учнів.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
