- акт звірки.
Всі ці документи надходять до бухгалтерії підприємства для здійснення оперативного, синтетичного обліку, проведення аналізу тощо.
За допомогою діаграми 1-го рівня, яку подано в додатку 4, проведено декомпозицію системи на окремі процеси. В результаті можна виділити наступні процеси:
- ведення журналу операцій (процес 1);
- формування результатних документів (процес 2);
- друк і передача результатних документів (процес 3).
Для процесу 1 “Ведення журналу операцій” вхідними є дані, отримані з розхідних накладних, що надходять від постачальника і дані, отримані з проплачених платіжних доручень, які надходять з банку. В результаті ведення журналу операцій утворюються дані про операції, які є вхідними для процесу 2 “Формуванння результатних документів”. Цей процес також використовує вхідні дані для процесу 1 для звірки і виявлення помилок. На виході процесу 2 формуються в електронному вигляді ті ж самі документи, які будуть вихідними документами для всієї системи. За допомогою процесу 3 ці документи роздруковуються і передаються в бухгалтерію підприємства.
Розглянемо детальніше процес 1 “Ведення журналу операцій” за допомогою діаграми другого рівня, що наведена в додатку 5. Даний процес складається з наступних дрібніших процесів:
- ввід і контроль інформації (процес 1.1);
- запис на магнітний носій (процес 1.2);
- звірка і корекція БД (процес 1.3).
Інформація з розхідних накладних і платіжних доручень є вхідною для процесів 1.1 “Ввід і контроль інформації” та 1.3 “Звірка і корекція БД”. Після процесу 1.1 введена інформація про операції записується на магнітний носій (вінчестер) в файл операцій. Записана інформація використовується в процесі 1.3 при звірці і корекції БД. На виході процесу 1.3 (і всього процесу 1) – дані про операції.
Деталізація процесу 2 “Формування результатних документів” за допомогою діаграми другого рівня наведена в додатку 6. В результаті декомпозиції даного процесу одержуємо наступні дрібніші процеси:
- формування оборотних відомостей (процес 2.1);
- формування узагальнених оборотних відомостей (процес 2.2);
- формування сальдових відомостей (процес 2.3);
- формування узагальнених сальдових відомостей (процес 2.4);
- формування журнала-ордера (процес 2.5);
- формування акту звірки (процес 2.6).
Дані про операції є вхідними для процесів 2.1, 2.3, 2.5 та 2.6, на виході яких формуються відповідно оборотні відомості, сальдові відомості, журнал-ордер та акт звірки. Оборотні і сальдові відомості є вхідними даними відповідно для процесів 2.2 та 2.4, в яких формуються узагальнені відомості.
Процес 3 “Друк і передача результатних документів” не вимагає деталізації.
Для висвітлення технології рішення даної задачі у системі, що проектується і для порівняння її з існуючою технологією, систему зручно представити у вигляді техпроцесу, який зображено в додатку 7. При оприбуткуванні товару дані з накладних вводяться в пам’ять ЕОМ. В процесі введення даних ідбувається їх перевірка на правильність, повідомлення про помилки (якщо вони виявлені) виводяться на екран монітора, і процедура вводу повторюється. Після того, як дані введені і перевірені, вони записуються на жорсткий диск ЕОМ в наступні файли: “Журнал операцій”, “Партнер” та “Товар”.
Аналогічно здійснюється ввід даних з платіжних доручень і корекція помилок при оплаті рахунку. В цьому випадку дані записуються на жорсткий диск ЕОМ у файли “Журнал операцій” і “Платіжні доручення”.
В результаті наступних етапів формуються результатні документи, для чого використовується інформація з файлу “Журнал операцій”. Це етапи: “Формування журнала-ордера”, “Формування оборотно-сальдових відомостей” і “Аналіз оплати і оприбуткування”.
При роботі система використовує ряд показників, які зручно представити у вигляді таблиць, виділивши реквізити-основи і реквізити-ознаки (див. таблицю 1 і таблицю 2).
Таблиця 1. Реквізити-основи
Показник
Назва реквізиту
Позначення у файлі
R1
Сальдо дебетове на початок місяця
SDP
R2
Сальдо дебетове на кінець місяця
SDK
R3
Сальдо кредитове на початок місяця
SKP
R4
Сальдо кредитове на кінець місяця
SKK
R5
Дебетовий оборот
OD
R6
Кредитовий оборот
OK
R7
Загальний дебетовий оборот
ZOD
R8
Загальний кредитовий оборот
ZOK
R9
Сума операції
O
R10
Сума операцій
SO
R11
Сума операцій по дебету
SOD
R12
Сума операцій по кредиту
SOK
W1
Сума
S
W2
Загальна сума
SS
V1
Кількість
K
V2
Ціна
P
V3
Проплачена сума
PS
Таблиця 2. Реквізити-ознаки
P1
Товар
I
P2
Постачальник
J
P3
Дата
D
P4
Номер накладної
N
P5
Дебетовий рахунок
RD
P6
Кредитовий рахунок
RK
P7
Дебет рахунка № 60
RRD
P8
Кредит рахунка № 60
RRK
P9
Місяць
M
P10
Дата початку місяця
DP
P11
Дата кінця місяця
DK
P12
Дата оплати
Z
Граф взаємозв’язку показників зображений в додатку 8.
Розглянемо кожен з використовуваних в системі показників і наведемо формули, за якими вони обчислюються:
1) – сума товару i, поставленого постачальником j на дату d за накладною n.
, (1)
де: – кількість товару i, поставленого постачальником j на дату d за накладною n;
– ціна товару i, поставленого постачальником j на дату d за накладною n.
2) – загальна сума товару, поставленого постачальником j на дату d за накладною n.
. (2)
3) – сума операції по дебету рахунка rd і по кредиту рахунка rk по накладній n постачальника j на дату d.
; (3)
, (4)
де – сума, проплачена постачальнику j на дату z згідно накладної n за дату d.
4) – оборот по дебету рахунка №60 і кредиту рахунка rk по партнеру j на дату d. Показник формується шляхом вибірки без арифметичних обчислень.
5) – оборот по кредиту рахунка №60 і дебету рахунка rd по партнеру j на дату d. Формується шляхом вибірки.
6) – загальний оборот по дебету рахунка №60 по партнеру j за місяць m.
. (5)
7) – загальний оборот по кредиту рахунка №60 по партнеру j за місяць m.
. (6)
8) – сальдо на кінець місяця m по дебету рахунка №60 по партнеру j.
. (7)
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14