Юридична відповідальність у підприємництві

21

Юридична відповідальність у підприємництві.

ПЛАН

• Вступ 3
• 1. Юридична відповідальність як особливий вид правовідносин 4
• 2. Види юридичної відповідальності 8
• 3. Регламентація юридичної відповідальності у підприємництві 14
• Висновок 19
• Список використаної літератури 20

Вступ

Норми права і нормативні акти, у яких вони зафіксовані, не принесуть бажаного результату, якщо не будуть діяти. Одним з головних засобів перетворення норм права в життя є правовідносини. Правовідносини дозволяють перевести абстрактні юридичні норми в площину індивідуалізованих зв'язків, тобто в площину суб'єктивних юридичних прав і обов'язків для даних суб'єктів.

Правовідносини - це відношення між людьми, урегульоване нормами права.

Ставши правовим, суспільні відносини здобувають ряд властивостей.

По-перше, конкретизуються суб'єкти, оскільки правовідносини виникають між визначеними особами.

По-друге, визначається не тільки склад суб'єктів, але і їхнє взаємне поводження по відношенню один до одного, їхні права й обов'язки.

По-третє, виникнувши на основі права (закону чи прецеденту, норми чи звичайного права), суспільні відносини здобувають правове фарбування, що виражається в тім, що тепер уже воно забезпечується можливістю застосування державного примуса.

Саме одному з аспектів державного примуса, особливому виду суспільних відносин, а саме юридичній відповідальності у підприємництві, присвячена дана курсова робота.

1. Юридична відповідальність як особливий вид правовідносин

Юридична відповідальність - одна з форм соціальної відповідальності. Сутність соціальної відповідальності складається в обов'язку індивіда виконувати вимоги, пропоновані до нього суспільством, державою, людьми. Крім юридичної в суспільстві діють і інші форми соціальної відповідальності: моральна, політична, організаційна, суспільна, партійна й інша. Організаційна і політична відповідальності знають такі форми як звіт, відставка, моральна - осуд суспільною думкою, партійна - виключення з партії і т.п. У сукупності всі ці види і призначаються для забезпечення упорядкованості, стабільності суспільних відносин у різних сферах життєдіяльності суспільства.

Відношення індивіда до суспільних інтересів, що випливає з правильного розуміння і виконання їм своїх обов'язків, визначених соціальними нормами, представляє суб'єктивну сторону соціальної відповідальності. Соціальна відповідальність як сукупність нормативних вимог, пропонованих до індивіда, є об'єктивна сторона соціальної відповідальності. Цим вимогам відповідають позитивні і негативні санкції. Людина відповідає за свої дії, уже зроблені (ретроспективна відповідальність) чи за дії, що відбуваються, або їм має бути вчинитися (перспективна відповідальність).

Під перспективною (позитивної) соціальною відповідальністю, розуміють правильне, активно-свідоме виконання людиною своїх соціальних обов'язків, обумовлених необхідністю дотримання суспільних інтересів. Тобто індивід повинний вибрати активну, творчу лінію поводження, яка б у максимальному ступені відповідала потребам і інтересам розвитку суспільства. Соціальна відповідальність у її позитивному змісті може бути порушена свідомим-вольовим актом антисоціального поводження індивіда, результатом якого є настання ретроспективної відповідальності.

Ретроспективна відповідальність - це відповідальність за минуле поводження, що порушує вимоги соціальних норм і волоче за собою суспільний осуд і несприятливі наслідки для порушника.

У залежності від сфери соціальної діяльності соціальну відповідальність, як уже було відзначено вище, розділяють на відповідальність політична, юридична, моральну, відповідальність перед громадськими організаціями.

Юридична відповідальність традиційно розроблялася в правовій науці як відповідальність ретроспективна, тобто вона прямо зв'язується з протиправним поводженням. Стосовно суб'єктів права юридична відповідальність здобуває державно-примусовий характер. Це відбувається через те, що держава, закріплюючи норми права, визначає юридичну відповідальність незалежно від волі і бажання правопорушників. Державний примус у житті виявляється через різні форми, часом не зв'язані з юридичною відповідальністю. Таким чином, юридичну відповідальність відрізняє не просто державний примус, а лише державний примус до виконання норм права. Останнє виражається в різних видах діяльності правоохоронних органів. По-перше, у контролі за юридично значимим поводженням суб'єктів права. По-друге, у діяльності компетентних органів по розслідуванню і установленню фактів правопорушень. По-третє, у застосуванні до правопорушників передбачених законом санкцій.

Державний примус до виконання норм права характеризується також тим, що сама ця діяльність строго регламентована законом, має свої правові рамки.

Юридична відповідальність виявляється в процесі здійснення державного примуса, але виникає тільки після установлення факту правопорушення, особливо наявності в ньому складу правопорушення. Таким чином, склад правопорушення є фактична підстава юридичної відповідальності, а норма права - правова підстава, без її юридична відповідальність не існує.

Виразно, правопоруше