ВСТУП
Банківська система - одна з найважливіших і невід’ємних структур
ринкової економіки. Розвиток банків, товарного виробництва і обороту
історично йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, проводячи
грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у
перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність
виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.
Фінансовий стан банку - це комплексне поняття, яке відображає систему
показників, які характеризують наявність, розміщення і використання
фінансових ресурсів.
В умовах ринкової економіки та жорсткої конкуренції виникла потреба
швидко та своєчасно реагувати на зовнішні фактори, які впливають на
результат діяльності комерційного банку.
На Україні тепер склались специфічні умови як в економічній сфері в
цілому, так і в банківській системі зокрема. Саме тому зберегти добрий
фінансовий стан банку і забезпечити його прибуткову діяльність є досить
складно. Це вимагає особливих зусиль як з боку керівництва, так і з боку
кожного працівника зокрема.
Одна з основних цілей комерційних банків - це одержання прибутку, що є
джерелом виплати дивідендів акціонерам (пайовикам), створення фондів банку,
базою підвищення добробуту працівників банку і т.д. Прибуток банку
представляє собою різницю між його валовим доходом і витратами.
Прибутковість та надійність - основні фактори, які впливають на
свідомість клієнта при виборі банку.
Метою курсової роботи є дослідити та проаналізувати доходи, витрати
та прибуток комерційного банку. Та в ході аналізу виявити, що можливо
вплинуло на їх розмір та зміну. При аналізі структури доходів виявити
стабільні доходи, які необхідно зберігати і нестабільні на які потрібно
звернуту свою увагу.
При дослідженні цієї теми використано поряд із законодавчими актами
Верховної Ради і Уряду нормативні акти Національного Банку України,
спеціальні банківські документи, а також періодику і спеціальну літературу,
що стосується даної теми.
Курсова робота має об’єм 34 сторінки, з двома додатками. При її
написанні було використано 30 літературних джерел. В курсовій роботі
представлено 8 діаграм ( 5 кругових, 3 стовпчикових), а також 3 таблиці.
Весь аналізу комерційного банку буде проведений на даних АКБ
“Укрсоцбанк”.
Теоретичні основи формування доходів, витрат та прибутку комерційного
банку
1.1 Формування доходів комерційного банку
Джерелами доходів комерційного банку є різні види бізнесу. До
елементів банківського бізнесу можна віднести: позичковий бізнес, дисконт-
бізнес, охоронний бізнес, гарантійну діяльність банку, бізнес з цінними
паперами, бізнес, заснований на прийомі внесків і здійсненні операцій з
доручення вкладників, на кореспондентських відносинах з іншими банками, на
наданні нетрадиційних банківських послуг.
Позичковий бізнес включає два складених елементи - надання позичок
клієнтам (юридичним і фізичним особам) і передача в тимчасове користування
вільних ресурсів іншим комерційним банкам за процентну винагороду. Друга
частина позичкового бізнесу може мати форму міжбанківського кредиту або
термінового депозиту в іншому банку. Умовою розвитку позичкового бізнесу у
виді продажу вільних ресурсів є наявність ліній оперативного зв'язку між
кредитними установами , поява надійних посередників, що спеціалізуються на
перерозподілі ресурсів на банківському ринку, а також грамотне керування
корсчетом. Доход від позичкового бізнесу виступає у формі відсотка.
Дисконт-бізнес заснован на операціях по покупці банком неоплачених
векселів, чеків і вимог з визначеною знижкою - дисконтом. Різновидом
бізнесу є факторинговые операції банку. Останні можуть бути двох видів: із
правом регресу (з оборотом ) і без права регресу (без обороту ). У першому
випадку банк має право стягнути непогашене платником зобов'язання з
одержувача засобів (постачальника). В другому випадку такого права в банку
немає і він тому ризикує більше , вимагаючи і більш солідну винагороду.
Винагорода банку за факторинговую операцію зменшує доход постачальника від
проданої продукції, представляє знижку з її вартості. Його розмір
складається з двох елементів: І) відсотка за використання кредитних
ресурсів банку за період від покупки їм неоплаченої вимоги до надходження
платежу і 2) комісійні винагороди за послугу, величина якого коливається в
залежності від ризику, зв'язаного з видом факторинговой операції. Оскільки
комісія при факторинговых операціях сполучена з процентними платежами за
вартість ресурсів, і розмір дисконту встановлюється у відсотку від вартості
вимоги, доход від факторинговых операцій звичайно відносять до процентних
доходів банку.
Охоронний бізнес заснований на трастовых (довірчих) і агентських
послугах, яким відповідають і банківські операції. Цей бізнес дає банкові
доход у формі комісії за керування майном клієнта (нерухомістю, цінними
паперами, засобами на рахунку) або за виконання окремих конкретних операцій
з доручення, зв'язаних з цим майном. Наприклад, на основі трастового
договору банк бере на себе зобов'язання по розміщенню коштів клієнта,
зобов'язуючи забезпечити останньому визначений рівень доходу . При
агентських послугах клієнт чітко обмовляє зміст операції по розміщенню його
засобів . При трастовых операціях ризик більше в зв'язку з тим, що доход
клієнта, обумовлений договором, може бути менше доходу банку. Відповідно і
комісія за трастовые послуги вище, ніж по агентських операціях. Ця
особливість визначає і структуру комісійної винагороди за трастові послуги.
Воно включає звичайно фіксовану винагороду за керування майном і винагорода
за результатами роботи, якщо доход від трастової операції вище, ніж
договірний доход клієнта і фіксована винагорода банку.
Бізнес з цінними паперами складається з таких складених елементів, як
випуск самим банком цінних паперів і реалізація їх на ринку, операції на
вторинному ринку з цінними паперами інших емітентів, послуги, зв'язані з
приватизацією підприємств. Доход банку від цього виду комерції складається
з курсової різниці при продажі своїх цінних паперів і паперів інших
емітентів, комісії за послуги по приватизації (доведення до необхідних
стандартів звітності приватизованого підприємства, оцінка його вартості,
випуск і розміщення акцій, ведення реєстру).
Гарантійна діяльність банку дає доход у прямій грошовій формі або
зв'язана з опосередкованою вигодою. За видачу в різних формах гарантій і
порук своїм клієнтам для здійснення ними розрахунків і одержання кредиту,
банк може одержувати комісійну винагороду в грошовій формі. Можлива і
безкоштовна гарантійна діяльність, коли клієнт вигідний для банку з погляду
підтримки іміджу, одержання вигідних послуг і т.д. /8/
Бізнес, зв'язаний із залученням внесків і здійсненням операцій з
доручення вкладників, дає можливість одержувати доход у наступних формах:
· комісійна винагорода за:
а) відкриття рахунка;
б) ведення рахунка;
· фіксована комісія за період (у грошових одиницях);
· комісія з обороту (% від обороту );
в) надання виписок про операції по рахунку :
г) закриття рахунок;
д) здійснення операцій по видачі готівки або розрахункового характеру.
Доходи банку можуть складатися з усіх або частини перерахованих форм
винагород.
Джерелом доходу можуть бути кореспондентські відносини, коли банк
одержує відсоток від кредитового сальдо на коррахунку в іншому банку або
банківському об'єднанні . Доход залежить від рівня процентної ставки,
порядку нарахування проспівана, розміру і тривалості кредитового сальдо.
Доход від нетрадиційних послуг банку складається з доходу від
лізингових, інформаційних, консультаційних послуг, послуг по обміну валюти,
навчанню клієнтів та інших . Доход від лізингових операцій включають
лізингові платежі, процентні платежі і комісію за послуги.
Доходи неординарного (непередбаченого ) характеру, зв'язані з разовими
угодами по реалізації майна банку. Доход утворюється у випадку перевищення
ринкової ціни над балансовою оцінкою. У противному випадку операції
зв'язані з витратою, що утворить прямий збиток банку. /4/
Таким чином, усі види доходів комерційного банку за формою можна
розділити на три групи:
1) процентний доход ;
2) доход у формі комісій від послуг банку;
3) інші види (доходи від операцій на ринку у виді курсових різниць,
різниці між балансовою і ринковою ціною проданого майна, переоцінка
номіналу цінних паперів і інших активів, отримані штрафи, пені, неустойки.
Процентний доход може сполучитися з комісією. Наприклад, при кредитних
і факторингових операціях банк може одержувати одночасно процентні платежі
і комісію. Комісії за різні послуги можуть поєднуватися . Наприклад,
комісійні за організацію позики або розміщення облігацій можуть включати
плату за консультування. Остання буде отримана банком тільки в тому
випадку, якщо угода відбудеться.
Доходи від послуг у всіх перерахованих формах повинні відшкодовувати
витрати банку, покривати ризики і створювати прибуток. Іншою загальною
рисою усіх форм доходу є їхній ціннісної характер. Ціна на банківському
ринку, як і на будь-якому іншому , формується під впливом попиту та
пропозиції. У той же час кожна з форм доходу має свою специфіку.
Позичковий відсоток є своєрідною ціною вартості, що позичається в
тимчасове користування. Класифікація видів позичкового відсотка ґрунтується
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6